БЛОГ любительки червоних туфель

буду вдячна, якщо Ви залишете свій коментар :)




Скучаю за ним...


Обожнюю її...


В моєму плейлисті його музика...

 

 


Кофейная книга (с) Макс Фрай

Не знаю, многим ли она рассказывает все это. Не уверен, что хочу знать. Мне нравится звук ее голоса, ее неторопливые, но четкие движения, нравится запах кофе и корицы. Я слушаю и курю. Этого мне вполне достаточно.


Метки

Працюю над чимось схожим на


Читаю



Интересы

КаленДАРь - праздник на каждый день


Содержание страницы


Про настрій : вбивчий    

Ось так


Завтра ввечері розпочнеться мій залізнично-метушливий період... Вже завтра... а маю таке відчуття, що ще попереду 9 кіл пекла і відсиджування у чистлищі... 

Що там у вас, а то я вже зовсім з колії вибилась?

Така собі пісенька настрою ))

Пе.Се. Так-так! Хто тут ще не анкетувався?

http://souffle.hiblogger.net/1054573.html


Открыть | Ваші думочки 6

Про настрій : закохАні    

Увірвалась


Я відкрила навстіж вікно і раптом від протягу закрилися намертво двері.

Вона увірвалась в кімнату, здійнявши штори під стелю та перевернувши банку із квітами...

Стрибала по темних полицях, лізла в душу, лякала, зненацька кричала.

...

Живе тепер у "сьомій шухляді" (разом із кружевом, недошитими іграшками і мертвими висушеними квітами) і не дає мені ночами спати.

Не можу її випхати.

Зима.


Открыть | Ваші думочки 46

ранкове


Мінус ніч штибу "я не засну, я не засну..."

Мій любий сусід вчора сказав: "у мене відчуття, що в тебе очі зараз випадуть і почунуть стрибати по клаві!"

Шикарно, дожиласі...

Я зла

Так більше не можна

За цією всією "романтикою" (пари, законодавство, соціологія) ніякого життя

Чуєте, ніякого!!!


Открыть | Ваші думочки 30

Без зовнішніх поштовхів


Хочу спуститись у метро, під землю. Їхати у нічному, майже пустому вагончику, з якоюсь милою книжкою/Сінатрою у вухах, а може Крихіткою/Земфірою. Не відчувати зовнішніх поштовхів. Просто самій. Мені треба визначити пріоритети на цю стерво-зиму, розібратись із відносиними і знайти "своє слово". 

Я шукаюча/загублена/перевтомлена. 

Мені не потрібно твоїх медових слів, типу "люблю, туфлі куплі, шпалерами обклею". Добав у мій нектар трішки креативу і він, можливо, огорне нас ніжно-пастельним шифоном. 


Открыть | Ваші думочки 15

Я так хочу...


зараз тебе побачити...

більше нічого не потрібно

якби я менше себе накручувала, то була б дуже розумною

якби
...

але я накручуюсь, як перекручена плівка олівцем у стареньких касетах

мене не тішить навіть те, що нарешті жек вимкнув дощ

добре, що у них там такі хороші спеціалісти вимикачі-дощів

"It's getting cold on this island" Koop

зараз візьму і намалюю двері...

може вийде прожити ще одне коло реальності?


Открыть | Ваші думочки 8

once in the street


Одного разу на вулиці

Знайомий вітер

Мені приніс

Запах волосся...

(Катамадзе "Once in the street")

Намагаюсь приховувати свої емоції, але інколи без слів, гучних гасел, чи, навіть, і матів можна зрозуміти, що я відчуваю. Невербальні засоби комунікаці беруть своє.

Матуся говорила. що треба бути сильною, а мені так хочеться зараз, за тисячу кілометрів від неї, лити сльози на її плечі... Цікаво, як їй вдається так завжди себе стримувати. Бути такою непорушною у важких ситуаціях?

Ніч була така тиха і така безсонна... у місті ніхто не висовував ніс на вулицю.... а у моїй кімнатці снувалось безсонне танго, не даючи дихати. Воно засіло десь так глибоко, що тепер довго прийдеться свердлити душу, щоб його звідти виковиряти. Я шила... Зараз так хочеться творити щось своїми руками і думати про Різдво, бо коли чимось таким займаюсь - відразу забуваю про те, від чого хочеться ридати навзрид.

Чашка кави підбадорила..., але на ще одну чашку кави. Я звикла. Мабуть, куплю собі сьогодні хороший коньяк.  Щоб  розрубати смугу печалі раз і назавжди.

Я помила вікна, щоб побачити хоч якусь ясність у своєму житті. Я викинула старі блокноти (які так старанно берегла), щоб зістерти частину минулого.

Бо ж буваєть такі життєві періоди, які краще взяти і просто випалити, просто не згадувати...
 

Я взагалі не збиралась учора переходити в тому місці дорогу. Я мала певну траєкторію, але, в останній момент, коли вже, навіть, загорівся зелений, різко повернула і пішла до наступного переходу... Я мала шанс розминутися з ним, але він впевнено йшов мені на зустріч...

Згадала, як він своїм ліхтариком показував мені сигнал корабля, що тоне. Майже, як Колчак із "Адміралу"...

Ні, мені зовсім не страшно... тепер у мене його ліхтарик... тепер я - той самий корабель, що тоне...

 


Открыть | Ваші думочки 10

Сірі хризантеми і синій дракон...


Сьогодні вночі великий синій дракон, розсікаючи своїм диким поглядом тонни холодного повітря, відвезе мене на Захід.

І завтра буде дуже тихо, і будуть лише далекі голоси, яблука на рудій траві, сумні дерева, чисті емоції, і, можливо, все стане на свої місця.

А я повезу тобі квіти. Бо Тебе досі люблю більше всього. І хай пройшло багато років, і не можна пучками доторкнутись до Твого волосся, і хай залишилася випалена дірка, я досі намагаюсь виробляти за двох гормони щастя, щоб якось залатати утворений простір...

І будуть завтра лише сірі хризантеми, синій дракон і чисті емоції...

Я не забула, бабусенько, я все пам'ятаю...


Открыть | Ваші думочки 9

Добре псто


Знаю, як мало людині треба..

спогадів трохи, тютюн, кімната...

інколи краєчок неба...

симфонія дев"ята...

(c) Є. Плужник

Ми самі реанімує нашу душу, самі займаємось голкотерапією наших спогадів. І добре, якщо все добре. І добре, якщо, навіть, не все гаразд - ти живеш! 

Я залишилась одна у цьому місті-мільйоннику, такому не багатослівному, такому байжужому до дівчини із Західної України, такому совковому, де навіть нічне небо нагадує колір мартенівської печі...

Добре, що є чай. Чорний зі спеціями (кориця, фенхель, перець, імбир). У нього такий Різдвяний запах. Таке собі маленьке свято у чашці.

Добре, що є музика. 

Те, що зараз на вулиці може описати тільки 17 соната для ф-но Бетховена. Добре, що був Бетховен.

Добре, що сьогодні субота, бо я думала, що вже не дотягну до цих вихідних.

Добре, що є ви! Хай навіть не поряд, але є... Бо ж нас об"єднує не лише інтернет, безліч спільних інтересів, тисячі слів сказаних і надрукованих. Навіть погода вчора була у всіх однакова.


Открыть | Ваші думочки 42

Про жовтень, живу музику і знак


Вже жовтень - тільки сьогодні це осягнула, коли побачила, як вранці двірник змітав золоте кленове листя на купи. "Вже жовтень!", - прокричало щось  в мені. Такої золотої не каленарної осені залишилась краплина... Вона завмерла і висить у вологому повітрі, вона заглядає до мене у вікно, вона засинає разом з допитим вином. Вона викінчена, стримана, сумна. 

 

В центрі грав скрипаль... Жива музика, хвилювання і сльози, крізь посмішку в один момент неочікувано звалились на мене... Я волокла ноги додому... Голова зривалась від чардашу... В такі вечори не можна бути одній, хочеться розділити свої почуття з кимось, хто не буде критикувати твої музичні вподобання, твій бардак, твої істерики, нерви, з ким можна просто мовчати... 

Ні, я ще не здуріла... Я просто так втомилась, змучилась, знудьгувалась, що мабуть скоро, як Маргарита, буду бродити з жовтими квітами... Хай для тебе це буде знаком... 

 


Открыть | Ваші думочки 15

завтра


Пережити ще одне завтра

Втримати, витримати, стриматись

Спалахнути і погаснути

Холодними вулцями бродити, шукати очі, пам'ятати ім'я, не мати номеру телефону... не знати де ти... бути без зв'язку...

Сачком ловити посмішки і додавати в колекцію юного натураліста колекціонера посмішок...

Розчинятися... губитися... бавитися... плакати... палити свічки вечорами і думати про Львів, про те, як він спить без мене і чи хоче мене бачити...  мерзнути... пити глінтвейн....

Як витинанку із паперу, вирізати клаптиками біль...

Сидіти у м"якому кріслі й хапатися за останні промені сонця в пелюстках хризантем...

Рахувати дні... марити театрами... чекати...

До недільного ранку так далеко... хоча, залишилося пережити ще 3 завтра...

 

 


Открыть | Ваші думочки 14

А ви знаєте, де живе любов?


Отож, не слухайте дурню про те, що любов живе у серці...

Я знаю, де вона живе насправді! Її дім в голові... біля потилиці... за очима...

А ще вона має певну здатність: витікати, коли я плачу...

І не питай, чому я більше тебе не люблю... Ти все рівно не зрозумієш, що я цю любов вже майже виплакала...

Так буває... Не потрібно цього боятися...


Открыть | Ваші думочки 32

Зміна смаків, зміна настроїв...


Пам'ятаю гарячий липень-серпень... як тоді хотілося постійно бовтатися в водоймах, сидіти десь у затінку дерев, пити колу з льодом... А тепер хочется зручно всістися в м"якому кріслі, закутатися в тепле одіяло, пити гарячий чай (бажано з лимоном) і читати щось концептуальне... багато читати...

У вас теж зміни?

 


Открыть | Ваші думочки 24

Що слухала, коли писала? : Катамадзе - Once in the street  Про настрій : загадкове    

Туман


Чи бачив ти коли-небудь такий туман?

Він не молоко. Він, як вершки. Ось зараз візьму й наберу собі в пелену, а потім доливатиму тобі у ранкову каву.

Він, як сон... серпневої прожитої ночі...

Чи бачив такий туман Моне?

Якби бачив, то б намалював туманний сад, де ангели розгубили по землі яблука... великі червоні яблука... Сад цнотливості й нерозтраченої ніжності...

Чи зміг би ти порушити цю ніжність й назбирати соковитих плодів у свій ранець?

Чи зміг би ти знайти мене, загублену в пастельному тумані?

Чи зміг би?

...


Открыть | Ваші думочки 14

моє


Читаю "Самотність в мережі" Вишневського і мене просто розриває на шматки, заганяє в депресію... Може це тому, що знаю - на позитивне завершення цього роману годі сподіватися, чи тому, що під ногами знову жовте скручене листя,  що в голові виникають болючі спогади, хоча вже пройшов рік... Так хочеться розказати комусь про мій біль, а на фейсбуці та в асьці нікого, вконтакті сидять ті, хто не зрозуміє, а навпаки зрадіє моїй печалі, зайняті ті, хто вислухають по телефону... ось моя мережна самотність, самотність в мережі, самотність поза нею...

 

 

Звучав старий романс,
Він будував з думок моїх каркас.
Я вірила, що падали зірки, а то були окурки.
В сусідньому будинку хтось вправно бив серця:
Їх покарали, а вони не дочекалися рятунку.

Один дивак щовечора виходить на балкон.
І викида серця, у сигаретах заховавши злість свою.
Вони летять і впавши на асфальт,
Ридають звуком розбиваючогось кришталю…

 


Открыть | Ваші думочки 5

Що слухала, коли писала? : Усім судинам серце шле новини: Це він, це він, це він...  Про настрій : ...    

Dear Music


Вона живе в моїй голові... Завжди зі мною...

Вже хтось колись писав тут про те, що коли в плейлисті закінчується музика, то в голові вона продовжує лунати ще довго... Але я зараз не про це, а про те, що музика мене витянує з депресій.

Дякуючи татові, який замість колискових мені співав народні пісні, я обожнюю етно; і коли 5 років тому від пожежі померла моя бабуся, саме музика в стилі етно допомогла мені...

Рік тому, в літку, я знову впала в чергову депресію, то "підсіла" на Бумбокс... і тоді, буквально за два тижні прослухала його "до дірок".

Восени, коли захворіла - слухала Океан Ельзи.

Тепер за мене знову взялася хандра. І вона в гостях буде точно не менше тижня. О, Крихітко, допоможи мені, дурепі!


Открыть | Ваші думочки 6

Люблю їх


Вони залазять в душу і нахабно паркують там свої брудні слова-автомобілі, ніби не помічають великий червоний знак "STOP"... Щодня топчуть почуття, вибираючи найекстримальніші й найболючіші маршрути... То ігнорують, то хочуть сподобатися... То раптово покидають, а потім так само раптово повертаються, коли тобі вже і без них кльово...

Я люблю людей, як же ж я їх люблю....

 


Открыть | Ваші думочки 25
ОБОЗ.ua